Як проводити дистанційне навчання: поради дорослим
Онлайн-ігри для вивчення геометричних фігур
З онлайн-іграми, як правило, переважна більшість школярів добре знайома вже до вступу в перший клас. Цей формат пізнання навколишнього світу надзвичайно подобається дітям. До того ж він може бути корисним інструментом, який варто використовувати для досягнення навчальних цілей!
Гра «Впізнай фігуру»
Принцип гри: Кожна гра складається з трьох етапів: власне демонстрації геометричної фігури; завдання, в якому потрібно на малюнку знайти всі фігури відповідної форми, та завдання, в якому необхідно знайти всі предмети, які мають подібну форму до певної геометричної фігури.
Завдання з гри «Впізнай фігуру», в якому необхідно позначити «пташкою» всі прямокутники
Добірка включає 6 простих і водночас цікавих для першачків онлайн-ігор:
Гра «Порахуй кути»
Принцип гри: На дисплеї окремо демонструються геометричні фігури (загалом 10). Учню необхідно порахувати, скільки кутів має кожна фігура, та обрати відповідний варіант серед запропонованих варіантів відповідей.
Приклад завдання з гри «Порахуй кути»
Перейти до гри можна, натиснувши сюди.
Гра «Танграм»
Танграм – надзвичайна гра-головоломка. Так, поєднавши відповідним чином всього 7 фігурок-танів, можна скласти практично будь-яку фігуру (так можна скласти будь-яку літеру абетки, тварин, цифри, силуети людей та ін.).
Принцип гри: Необхідно всередину білого контура вмістити всі 7 фігур таким чином, щоб вони не накладалися одна на одну.
Приклад завдання з гри «Танграм-мешканці морів»
На ресурсі можна знайти 5 ігр-танграмів, у кожній з яких пропонується скласти по 5 фігурок:
- танграм-мешканці морів;
- танграм-транспорт;
- танграм-звірі;
- танграм цифри (0-4);
- танграм цифри2 (5-9).
Така гра може стати надзвичайно захопливим заняттям як для школярів, так і для дорослих, адже вона розвиває логічне та креативне мислення.
Гра «Геометричні фігури у головоломці»
Ігрове поле складається з геометричних фігур – кружечків, квадратиків та восьмикутних зірок, розташованих по всій його поверхні. Поза ним розміщені фішки з комірками відповідної форми (кружечки, квадрати та зірки).
Принцип гри: Необхідно розмістити на ігровому полі всі фішки таким чином, щоб не залишилось пустих комірок.
Фішки можна повертати за допомогою стрілочок на клавіатурі, а переміщувати - за допомогою курсора мишки.
Інтерфейс онлайн-гри «Геометричні фігури у головоломці»
Перейти до гри можна, натиснувши сюди.
1. Посилання на задачі для розвитку логічного мислення2. Посилання на статтю Ніла Геймана про важливість читання
3. Почему еврейские дети становятся гениями: семь правил воспитания
посилання
Як зіпсувати дитині
перший рік в школі: 7 головних помилок батьків
Помилок виховання, на які радо вказують кожному з
батьків, так багато, що зробити щось правильно майже неможливо. Але навіть,
якщо уникнути всіх помилок точно не вийде, зробити своє життя і життя дитини
простіше точно можна.
А без цих семи помилок батьків дитині точно буде легше
пережити перший клас в школі.
1. Намагатися навчити всьому і відразу
Муштрувати з
дитиною таблицю множення і вчити її розв’язувати рівняння – зайва і непотрібна
праця.
У школі цьому навчать, краще вибрати вправи на
розвиток дрібної моторики. Уміння вирізати ножицями знадобиться в першому класі
набагато більше, ніж знання таблиці множення.
Не варто змушувати дитину займатися за рахунок
зменшення ігор та прогулянок. Діти, які не дограли в дитячому садочку,
надолужують згаяне в школі. На уроках вони не слухають вчителя, розважаючи себе
підручними засобами – ручками, лінійками, зошитами.
2. Обмежувати спілкування з іншими дітьми
Дітей, які не ходили в дитячий садок в школі видно
відразу. За словами вчителів, у таких дітей частіше виникають проблеми зі
спілкуванням і адаптацією в нових умовах. Вони більш боязкі і сором’язливі.
Деякі хлопці бояться підійти познайомитися або
вступити в гру, стають в результаті ізгоями. Бувають і протилежні випадки –
дитина наполегливо пристає до всіх, вимагаючи уваги.
Найкраще заздалегідь познайомитися з майбутніми
однокласниками дитини і їх батьками. Дружба сім’ями допоможе в нелегкі шкільні
роки не тільки дітям, а й дорослим.
Наприклад, ви потрапили в затор дорогою з роботи і не
встигли вчасно забрати сина з продовженого дня. Добре, що мама Колі, з яким ваш
син дружить, забрала хлопчаків на прогулянку до вашого приїзду. Мамині нерви в
порядку, дитина не лякається і засвоює поведінкову модель взаємодопомоги.
3. Опікати дитину на кожному кроці
Нерідко шкільні вчителі спостерігають картину:
першокласник сидить в роздягальні з простягнутою ногою, а мама або тато
старанно зашнуровують черевики.
Навчіть дитину природним і необхідним речам:
зав’язувати шнурки і переодягатися. Безпорадність деяких школярів доходить до
того, що вони весь день не ходять туалет, вважаючи за краще потерпіти додому,
так як не можуть впоратися самостійно.
Звичайно, вам легше і швидше переодягнути або
перевзути малюка, ніж чекати, поки він впорається сам. Але проведемо прості
математичні розрахунки на прикладі уроку фізкультури.
У першому класі урок триває 35 хвилин. У класі
приблизно 30 осіб. Якщо вчитель на кожного учня витратить хоча б хвилину,
скільки часу залишиться на фізичну активність?
«У мене запасної дитини немає»: чому безпека дітей стала новою одержимістю батьків?
Якщо дитина боїться йти до школи, домовтеся
заздалегідь з учителем, що будете перший час проводжати малюка до класу або
роздягальні. Але не переборщіть. Випадок з учительської практики: дівчинка так
боялася залишатися одна в школі, що мамі доводилося чекати її під час уроків.
Ось до чого призводить зайва опіка.
4. Озвучувати дитині свої (перебільшені) страхи
«Тебе можуть штовхнути», «ти можеш розбити коліно»,
«хтось чхне і ти захворієш». Такі висловлювання
зроблять дитину безпорадною. Нав’язливий страх захворіти або вдаритися
призводить до постійного стресу, який знижує імунітет.
Одна мама настільки турбувалася про здоров’я сина, що
купила в клас лампу для знезараження повітря. Це, звичайно, добре, але
хлопчикові не допомогло. Він боявся відкритих вікон, чхань і постійно хворів.
5. Виконувати завдання за дитину
Деяким батькам шкода спостерігати, як дитина мучиться
над важкими гачками в прописах. Інші не можуть спокійно реагувати на дитячі неакуратні
каракулі.
За словами однієї мами: «Я в школі була відмінницею.
Не можу дивитися, які дурні помилки робить син».
Виконуючи вправи за дитину, ви позбавляєте її шансу
навчитися. А ще привчаєте перекладати обов’язки на інших і кидати справу при
перших же труднощах. Правильніше буде перевірити її роботу після того, як вона
її закінчить, і разом розібрати помилки.
6. Обговорювати вихователів або вчителів при дитині
Якщо вам не подобається вчитель, вихователь або тренер
дитини, подбайте про те, щоб ваші негативні відгуки не дійшли до дитячих вух.
«Анна Геннадіївна не може встежити за порядком під час тихої години», «Марія
Петрівна не вміє спілкуватися з дітьми» – неприйнятні фрази в присутності сина
чи дочки.
Не руйнуйте авторитет педагога перед дитиною, особливо
,якщо вихователь подобається їй. Діти довіряють думці батьків і можуть змінити
позитивне ставлення, почувши мамині скарги татові або подрузі.
7. Купувати іграшки не за віком – смартфони, планшети
і так далі
На перше вересня першокласники приходять зі
смартфонами. Не простими мобільниками для зв’язку, а крутими просунутими
апаратами. В результаті перерви проходять за іграми в телефоні або планшеті.
Повірте, посидіти в гаджетах дитина ще встигне. Нехай
її дитячими спогади будуть ігри у дворі, а не кількість пройдених рівнів в грі
на смартфоні.
Матеріали взято з сайту: http://mamabag.com.ua/
Батьківський авторитет у вихованні дітей
Суттєву
роль у виховній роботі батьків відіграє батьківський авторитет, який, за
висловом А.С. Макаренка, містить "все батьківське і материнське життя —
роботу, думку, звички, почуття й прагнення"1. Авторитет (лат. auctoritas —
влада, вплив) — це загальновизнаний вплив, що його справляє на переконання і
поведінку людей певна особа, соціальна група чи інститут завдяки їхнім
особливостям і заслугам.
А.С. Макаренко приділяв значну увагу місцю і ролі батьківського
авторитету в сімейному вихованні дітей. Адже діти ще не мають достатнього
соціального досвіду, відбувається активний процес його успадкування, і вияви
авторитету батька і матері можуть позитивно чи негативно впливати на збагачення
дітей їхнім соціальним досвідом. Виділяють два види авторитету: істинний
(справжній) і фальшивий. Істинний авторитет відбиває такі особливості поведінки
батьків:
• авторитет любові до
дітей, здатність творити духовне тепло, радість. "Праця любові, — писав
В.О. Сухомлинський, — це і є свідоме прагнення до того, щоб у дітях утвердити
самого себе, продовжити у них своє духовне багатство. Якщо ви по-справжньому
любите своїх дітей, якщо віддані і вірні їм, ваша любов до дружини з роками не
лише не слабшає, але стає більш глибокою і єдиною. Любов — ніжне, тендітне,
вередливе дитя мужності. Продовжувати себе у своїх дітях — це значить бути
мужнім у любові?"
• авторитет знання
передбачає обізнаність батьків з особливостями фізичного і соціально-психічного
розвитку дитини, її повсякденними успіхами та труднощами у навчанні, знання
інтересів та вподобань, кола друзів, товаришів;
• авторитет допомоги має
виявлятися не у виконанні за дитину її обов'язків у сфері праці, навчання, а в
методичній пораді: як доцільніше виконати те чи інше завдання, у створенні
сприятливих ситуацій для подолання труднощів. Адже лише у самостійній
наполегливій діяльності відбувається активний розвиток особистості. Виконання
за дитину її обов'язків ослаблює, збіднює особистість;
• авторитет вимогливості
передбачає достатній і об'єктивний контроль матері та батька за ретельним
виконанням дочкою чи сином своїх обов'язків, доручень у всіх сферах діяльності.
Якщо це робиться систематично, у дитини поступово формуються звички
відповідальності за виконання обов'язків і доручень;
• авторитет правди
ґрунтується на загальнолюдській моральній нормі — "не бреши". Лише
правда у взаєминах батька з матір'ю, з дітьми, іншими членами сім'ї найвище
цінується дітьми. Брехні приховати не можна. Рано чи пізно брехня став очевидною,
приносить дитині страждання та розчарування у тих, хто сказав неправду;
• авторитет поваги
ґрунтується на гуманістичній сутності виховання. Маленька дитина — це не лише
біологічна істота, а Людина, Особистість. Вона перебуває в стані активного
розвитку, вступає у взаємини з іншими людьми (старшими, молодшими),
припускається помилок, у неї ще мало соціального досвіду, знань. Але дитину
потрібно поважати як найбільшу цінність: вона — Людина.
Поряд з виявами справжнього авторитету у поведінці батьків нерідко
зустрічаються вияви, за словами А.С. Макаренка, так званого фальшивого
авторитету: авторитет фальшивої, удаваної любові, авторитет відстані між
батьком чи матір'ю і дитиною, авторитет чванства, авторитет педантизму,
авторитет резонерства, авторитет безмірної доброти і вседозволеності, авторитет
фальшивої дружби, взаємин "на коротку ногу", авторитет підкупу,
авторитет подавлення, деспотичної реакції на будь-які відхилення дитини від
норми поведінки.
Батьки, які прагнуть оволодіти педагогічною культурою, мають постійно
аналізувати свої дії, критично ставитись до виявів фальшивого авторитету і
витісняти їх із власної поведінки.
У системі сімейного виховання необхідно
дотримуватися таких правил:
• люби свою дитину; радій її
присутності, сприймай її такою, якою вона є, не ображай П, не принижуй, не
порушуй її впевненості в собі, не піддавай її несправедливому покаранню, не
відмовляй їй у твоїй довірі, дай їй привід любити тебе;
• постійно вдавайся до
похвали дитини за її правильні вчинки. Цим ти спонукаєш її до активної дії;
• оберігай свою дитину від
негативних фізичних і моральних впливів;
• створюй у сім'ї моральний
затишок. Нехай сімейне вогнище буде джерелом спокою, радощів, поваги,
справедливості та захищеності;
• будь для своєї дитини взірцем
поведінки, доброчинності;
• підтримуй щирі родинні
зв'язки з бабусями і дідусями, іншими родичами, друзями;
• не забувай, що діти люблять
гратися. Знаходь час для організації цікавих ігор з ними;
• залучай дитину до посильної
праці разом з дорослими;
• створюй умови, щоб дитина
набувала життєвого досвіду, долала труднощі;
• чекай від дитини тільки
таких думок, суджень і оцінок, на які вона спроможна залежно від рівня
розвитку, соціального досвіду;
• привчай дитину до
толерантності, культури спілкування з ровесниками, старшими і молодшими;
• залучай дитину як
повноцінного члена сімейного колективу до розв'язання побутових проблем, що
виникають у сім'ї;
• не виконуй за дитину тих
завдань, з якими вона може впоратися самостійно;
• домагайся, щоб вимоги до
дитини були однакові від усіх членів сім'ї;
• наполегливо працюй над
формуванням у дитини почуттів гуманізму і милосердя у ставленні до людей,
природного довкілля;
• постійно залучай дитину до
різноманітних видів діяльності.
(Джерело. Теорія
і методика виховання - Омеляненко В.Л.)
Крилаті вислови, прислів’я про сім’ю та
виховання
Найкращий
спосіб зробити дітей хорошими - це зробити їх щасливими.
О.Уальд
Сім'я - це
те первинне середовище, де дитина повинна вчитися робити добро.
(В. Сухомлинський)
Підтримуйте
дитяче прагнення бути хорошим, бережіть його як найтонший порух людської душі,
не зловживайте своєю владою, не перетворюйте мудрість батьківської влади на
деспотичне самодурство.
(В. Сухомлинський)
Відповідальність
матері велика, обов'язки її священні.
(Д. Писарєв)
Діти усього
уважніше слухають тоді,коли говорять не з ними.
Елеонора Рузвельт
Жодна
дитина не може зганьбити батьків так, як батько - дитину.
Януш Корчак
Занадто
слухняні сини ніколи не досягають багато чого.
Абрахам Брилл
Будь
правдивий навіть до дитини: виконуй обіцянку, інакше привчиш її до неправди.
Лев ТОЛСТОЙ
Виховати не
значить тільки вигодувати і винянчити, але і дати напрямок серцю і розумові.
Віссаріон БЄЛІНСЬКИЙ
Усі батьки
хочуть, щоб їхні діти здійснили те, що не вдалося їм самим.
Йоганн Вольфґанґ ҐЕТЕ
Ми занадто
сильно любимо своїх дітей і занадто мало - своїх батьків.
Альфред Конар
Учи своїх
дітей мовчати. Говорити вони навчаться самі.
Бенджамін Франклін
Якщо твої
плани розраховані на рік – сій жито, якщо на десятиліття – саджай дерево, якщо
на віки – виховуй дітей.
З дітьми
багато клопоту, та без них – і світ немилий.
Який кущ,
така й хворостина, який батько, така й дитина.
Як не
навчить батько – не навчить і дядько.
Ледача
дитина, котрої батько не вчив.
Коли дитину
не научиш в пелюшках, не научиш в подушках.
Син мій, а
розум у нього свій.
Діти рідко
перебріхують наші слова. Вони дивно точно повторюють усе те, чого нам не слід
було казати.
Коли маля в
будинку, у матері від нього болить шия; а коли він на вулиці в неї болить
серце.
Немає коментарів:
Дописати коментар